Ікона Свята великомучениця Варвара 22х25 см

Ікона Свята великомучениця Варвара 22х25 см

Матеріал: срібло, мідь, позолота, патинування, італійський багет

Жила і постраждала Свята великомучениця Варвара за імператора Максиміана (305 – 311 рр.). Народилася вона в центрі східного язичництва, у фінікійському місті Іліополі, де шанувалися особливо боги Астарта та Ваал. Вихованням дочки займався батько після того, як рано померла мати Варвари. Красуня дочка, на його бажання, до шлюбу була ізольована від світу у високій вежі.

Росла дівчина самотньо, цілими днями споглядаючи долини річок і чисті гори, що відкривалися їй з вікна, захищена від язичницьких культів, що панували навколо. У своїх відокремлених роздумах вона наблизилася до розуміння Єдиного Бога Творця і полюбила цнотливість. Вона відмовилася від усіх наречених, коли батько вирішив видати її заміж. Він вирішив дозволити зустрічатися з ким вона забажає, коли зрозумів, що дівчина звикла до самітництва. Але її відвернули язичницькі обряди. У місті Варвара познайомилася і потоваришувала з дівчатами-християнками і незабаром таємно прийняла хрещення.

Юна Варвара розповіла батькові про свою нову віру та бажання присвятити життя Єдиному Богу Творцеві, зберігши дівство. Тоді Діоскор люто кинувся на дочку з мечем. Дівчина втекла від нього і сховалася в ущелині скелі, яка за її спиною зімкнулась. Варвара вийшла на вершину і сховалась у печері. Там її помітили пастухи та повідомили її батькові, який всюди розшукував дочку.

Діоскор морив голодом і довго катував Варвару, а потім передав її правителю міста. І муки дівчини продовжилися. Її катували публічно та жорстоко. Одна християнка на ім'я Іуліанія, яка була присутня на страті, не витримавши стала викривати жорстокість катів. Іуліану схопили і почали катувати разом із Варварою. Варвару стратив її батько. Господь покарав його – мучитель був спалений блискавкою живцем.
Блаженна кончина Святої мучениці Варвари та великомучениці Іуліанії пішла у 306 році. А пам'ять їх відбувається 17 (4) грудня.

У шостому столітті мощі святої великомучениці були перенесені до міста Константинополь. А в дванадцятому столітті царівна Варвара (1081 – 1118), дочка імператора візантійського Олексія Комніна, коли одружилася з російським князем Михайлом Ізяславичем, перевезла їх до Києва. Вони були покладені в Михайлівському Золотоверхому монастирі. А нині вони лежать у Київському Володимирському соборі. У Москві є частка святих мощей, у церкві її імені на Варварці.

Свята Варвара молилася Богу під час свого ув'язнення, і просила його дарувати їй подарунок - рятувати від несподіваних хвороб, раптової смерті та лих тих, хто згадуватиме молитовно її та її страждання. І почув Господь молитви святої діви, бо про це свідчать численні чудеса, що творяться від мощей та ікон її.